- глузувати
- [глузува/тие]
-у/йу, -у/йеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
глузувати — у/ю, у/єш, недок., з кого – чого, над ким – чим і без додатка. Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось … Український тлумачний словник
глузувати — (висміювати кого / що н.), насміхатися, кпити, брати на кпини, кепкувати, збиткуватися, глумитися … Словник синонімів української мови
глузувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кепкувати — (глузувати, сміятися з кого / чого н.), насміхатися, висміювати, глумитися, збиткуватися, шкилити, шкилювати, кпити(ся) … Словник синонімів української мови
кпити — (глузувати, сміятися з кого / чого н.), насміхатися, висміювати, глумитися, збиткуватися, шкилити, шкилювати … Словник синонімів української мови
глуздити — глузувати, бити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ругатися — глузувати, зневажати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
поглузувати — у/ю, у/єш, док. 1) Док. до глузувати. 2) Глузувати якийсь час … Український тлумачний словник
сміятися — смію/ся, сміє/шся, недок. 1) Видавати сміх від веселощів, радості, нервового збудження і т. ін. || Уміти видавати сміх. || Веселитися, радіти, бути у веселому, радісному настрої. || розм. Виражати веселий, радісний настрій і т. ін. (про очі,… … Український тлумачний словник
персифлювати — Персифлювати: глузувати, висміювати (зокрема шляхом: злобного наслідування) [VII] глузувати, висміювати [19,VI] … Толковый украинский словарь